Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вабити — ВАБ|ИТИ (20), ЛЮ, ИТЬ гл. Звать, приглашать: ж(е)ны же ины видѣвше ю дѣлающю. начаша ю вабити въ цр҃квь. ЧтБГ к. XI сп. XIV, 49а; Посла Изѩславъ с҃на своѥго Мстислава в Лѩхы и в Оугры. вабѩ и в помочь на Володимерка. ЛЛ 1377, 112 об. (1152);… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вабити — [ва/биетие] бл у, биеш; нак. ваб, ва/бтеи … Орфоепічний словник української мови
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
вабити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вабити — 1. зводзіць, спакушаць, прыцягваць; 2. адцягваць, адсмоктваць … Старабеларускі лексікон
вабити — блю, биш, Рс. Притягати за допомогою вабика, манити … Словник лемківскої говірки
гулити — вабити, спокушати, дурити обіцянками … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
принаджувати — I = принадити (змушувати наближатися рибу, птаха, звіра, застосовуючи принаду; викликати прихід, появу когось певним способом), надити, приманювати, приманити, манити, вабити, приваблювати, привабити II ▶ див. вабити 1), вабити 2), привертати I … Словник синонімів української мови
вабить — ваблю манить, звать, приманивать (птиц на охоте) , вабик, вабило приспособлений для приманивания птиц, манок (Мельников и др.), др. русск. вабити, укр. вабити, ст. слав. вабити ἀνδραπίζειν (Супр.), болг. вабя, сербохорв. вабити, словен. vabiti,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
манити — маню/, ма/ниш, недок., перех. 1) чим і без додатка. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, поглядом і т. ін. || Вабити (принадою). 2) перен. Притягати до себе; вабити (у 2 знач.), приваблювати. || Викликати бажання відправитися куди небудь,… … Український тлумачний словник
